Сила продуктивностi. Як подолати прокрастинацiю Стiв Джей Скотт Стiв Скотт Сила продуктивностi Як подолати прокрастинацiю Вступ Ця книжка могла б урятувати вам життя. Досить божевiльна заява, чи не так? Та послухайте до кiнця: якщо уважно поставитися до всього, що тут написано, та застосувати рекомендованi мною стратегii, тодi ця iнформацiя може значно вплинути на ваше життя. Навiть допомогти вам уникнути особистоi катастрофи. Чому я це стверджую зi 100 % впевненiстю? Це пов’язано з одним простим словом, що мае сотнi значень залежно вiд того, з ким ви розмовляете. Це – прокрастинацiя. Ми всi розумiемо його суть. Зазирнiть у словник, i ви побачите визначення на кшталт того, що можна знайти на сайтi Dictionary.com: «Схильнiсть людини вiдкладати, затягувати виконання завдань на довший строк – надто тих, якi потребують негайноi уваги». Однак рiзнi люди прокрастинують по-рiзному та в рiзних випадках. • Учень буде зволiкати з виконанням важливих завдань у школi та почне готуватися до тесту чи семестровоi контрольноi в останню хвилину. • Службовець не поспiшатиме з виконанням робочого завдання, бо воно складне й вимагае значних зусиль. • Спортсмен затягуватиме зi з’ясуванням наслiдкiв отриманоi травми, бо боятиметься пропустити важливу гру. Ми всi маемо особистi причини для прокрастинацii. І дуже легко потрапити в пастку, вважаючи, що тут немае нiчого страшного. Ви можете навiть говорити собi: «Ото проблема! Це просто погана звичка». Істина полягае в тому, що прокрастинацiя може серйозно позначитися на вашому життi. Навiть спричинити ситуацiю, де ви стоятимете на межi життя та смертi. Примiром, ви вiдчуваете бiль i дискомфорт у грудях. У дев’яти випадках iз десяти це, можливо, нiчого не означае. Та е невелика ймовiрнiсть того, що вам загрожуе серцевий напад. На жаль, деякi люди проiгнорують це (тобто прокрастинуватимуть) i помруть, бо вчасно не вiдреагували на несерйозний симптом. Якби ж вони звернулися до лiкаря тодi, коли вiдчули недобре, iхне життя можна було б урятувати. Не вiрите, що таке трапляеться? Що ж, дозвольте розповiсти вам невеличку iсторiю на пiдтвердження моеi думки. День, коли мiй тато ледве не помер У 2007 роцi я був у Вiрджинii, гостював зi своею родиною в тiтки. Того дня, коли ми вже збиралися iхати додому, мiй тато поскаржився на бiль i дискомфорт у грудях. Вiн сказав щось таке: «Я, мабуть, запишуся цього тижня до лiкаря та перевiрюсь». Я вiдреагував саркастичним зауваженням, типовим для нашоi родини: «Безперечно, татку, ти маеш чудовий план. Я впевнений, що протягом наступних п’яти днiв iз твоiм серцем нiчого поганого не трапиться. А може, ти заiдеш до пункту невiдкладноi допомоги вже зараз i переконаешся, що турбуватися немае про що?» Спочатку тато пропустив мiй коментар повз вуха. Проте дорогою додому вiн обмiркував моi слова й усвiдомив, що, можливо (саме «можливо»!), я мав рацiю. Тож вiн домовився зi своiм лiкарем про невiдкладну зустрiч, аби пересвiдчитися, що з його серцем усе гаразд. І що ви думаете? Виявилося, що мiй тато потребуе негайного коронарного шунтування серця. Насправдi лiкар сказав, що вiн помер би вiд серцевого нападу, якби звернувся хоча б на кiлька днiв пiзнiше. Іншими словами, якби тато прокрастинував свою проблему iз серцем, зараз був би вже мертвий. Минуло десять рокiв, i тато досi – невiд’емна частина мого життя. Я бачуся з ним двiчi на мiсяць. Ми ходимо в кiно, обiдаемо разом i випиваемо кiлька келихiв пива. До того ж я завжди можу звернутися до нього з будь-яким складним питанням щодо бiзнесу. Вiн був зi мною пiд час народження мого сина, Юджина, який, мiж iншим, названий на його честь. Зараз я дiлюся цiею iсторiею зовсiм не для того, аби похизуватися, як я врятував життя батьковi. Чесно кажучи, я навiть не пам’ятаю той свiй саркастичний коментар (про нього тато нагадав менi багатьма роками пiзнiше). Я розповiдаю цю iсторiю, щоб показати, як, здавалося б, найнезначнiшi рiшення в нашому життi стають визначальними. Сьогоднi, за десять рокiв пiсля попереджувального сигналу, мiй тато поряд зi мною, бо тодi вiн прийняв рiшення не прокрастинувати. Я впевнений: вiн боявся того, що може почути вiд лiкаря, проте йому вистачило розуму об’ективно оцiнити ситуацiю та вжити негайних заходiв. Так, безперечно, звичка вiдкладати все «на потiм» може здаватися дрiб’язковою. Та раптом щось трапиться – вона здатна надзвичайно серйозно вплинути на ваше життя й навiть мати смертельнi наслiдки. Що таке прокрастинацiя Перш нiж рушити далi, зупинiмося коротко на тому, що я розумiю пiд прокрастинацiею та наскiльки негативно вона може впливати на ваше життя. Як було вже зазначено, прокрастинацiя – це «схильнiсть людини вiдкладати на потiм, зволiкати iз виконанням завдань – надто тих, якi потребують негайноi уваги». А втiм, це тлумачення неповне. Прокрастинацiя може призвести до: – поганих оцiнок; – низькоi продуктивностi працi; – нездорового рацiону харчування; – проблем зi здоров’ям; – фiнансових труднощiв. Простiше кажучи, якщо ви схильнi вiдкладати справи «на потiм», тодi ця шкiдлива звичка не дозволить вам досягти успiху в рiзноманiтних життевих сферах. Якщо ви iгноруватимете цю обставину, то зменшите ймовiрнiсть успiшноi реалiзацii своiх головних цiлей. Ось чому для вас життево важливо зосередитись i позбутися звички прокрастинувати й розвинути в собi звичку, яку я називаю антипрокрастинацiею. Немае значення, зволiкаете ви з виконанням неприемних завдань лише зрiдка чи завжди робите все в останню хвилину, ви обов’язково знайдете безлiч практичних порад у цьому виданнi, яке недарма називаеться «Сила продуктивностi. Як подолати прокрастинацiю». Про книжку «Сила продуктивностi» Ця книжка – проста методична основа для побудови орiентованоi на дiяльнiсть звички, що працюватиме в усiх сферах вашого життя. Вона легко написана та мiстить чимало стратегiй, якими ви можете негайно скористатися. Звiсно, опанування книжки також потребуе деяких зусиль з вашого боку. Я не лише очiкую, що ви прочитаете матерiал, – я хочу, щоб ви виконали ту вправу, що завершуе кожен окремий крок. Добре розумiю, що людинi, яка бореться з прокрастинацiею, задовольнити це прохання нелегко. Саме тому я спростив кожну вправу, щоб вона потребувала лише 30–60 хвилин вашого часу. У книжцi ви дiзнаетеся багато чого, примiром, як: • проаналiзувати всi вашi професiйнi обов’язки та зрозумiти, чому вам потрiбно iх виконувати; • упоратися зi щоденними непередбачуваними ситуацiями, що виникають зненацька, створюючи вiдчуття постiйного стресу без можливостi передихнути; • оцiнити всi можливостi, що виникають на вашому шляху, та вирiшити, чи варто ними скористатися (згiдно з моею фiлософiею, легко опиратися прокрастинацii, якщо нiколи не погоджуватись одразу ж братися за справу); • визначити власнi життевi прiоритети, щоб зосередитися на тому, що дiйсно мае значення, та «вiдпустити» решту; • завершити те надзвичайно складне завдання (навiть якщо ви його страшенно боялися); • знайти невловимий баланс мiж роботою та життям, який дозволить вам працювати наполегливо, поводитися рiшуче та проводити весь вiльний час iз людьми, якi роблять ваше життя прекрасним. У книжцi «Сила продуктивностi. Як подолати прокрастинацiю» ви знайдете простий пiдхiд, який допоможе впоратися з усiм, що б не трапилось у вашому життi, i при цьому не почуватися заваленим величезною купою справ. Ви дiзнаетеся, як iз лазерною точнiстю сфокусувати увагу на своiх прiоритетах, належним чином реагувати на екстренi ситуацii та нiколи не зважати на всi iншi справи (замiсть того щоб просто прокрастинувати iх). І останне. Жоден автор не пише в повнiй iзоляцii. Як i ви, я обожнюю читати книжки про продуктивнiсть i особистiсний розвиток. Отже, щойно дiзнавшись вiд когось про дiеву стратегiю, я залюбки дiлюся нею зi своiми читачами. Ось чому ви побачите, що я часто посилаюся на iдеi, якi ранiше з’являлись у таких чудових книжках i на таких цiкавих сайтах: «Як упорядкувати справи. Мистецтво продуктивностi без стресу»[1 - Девiд Аллен. Як упорядкувати справи. Мистецтво продуктивностi без стресу. – К.: КМ-БУКС, 2018. (Тут i далi прим. перекл.)], Eat That Frog («З’iжте ту жабу!»)[2 - Brian Tracy. Eat That Frog!: 21 Great Ways to Stop Procrastinating and Get More Done in Less Time. – Berrett-Koehler Publishers, 2001.], «Одна справа»[3 - Герi Келлер, Джей Папасан. Одна справа. Як робити менше, а встигати бiльше. – К.: Наш формат, 2017.], Essentialism («Есенцiалiзм»)[4 - Greg McKeown. Essentialism: The Disciplined Pursuit of Less. – Crown Business, 2014.], Deep Work («Глибока концентрацiя»)[5 - Cal Newport. Deep Work: Rules for Focused Success in a Distracted World. – Grand Central Publishing, 2016.], Zen Habits («Дзен-звички»)[6 - Zen Habits – один iз найпопулярнiших блогiв iз удосконалення та спрощення свого життя, створений 2007 Лео Бабаутою – американським журналiстом i письменником.], а також у Джеймса Клiра[7 - Джеймс Клiр – американський пiдприемець, письменник, спецiалiст iз мотивацii, фотограф i мандрiвник.]. Доклавши всiх зусиль, аби здобути iз цих ресурсiв справжнi «золотi злитки», я сподiваюся спонукати вас дiзнатися бiльше про кожен iз них, бо вони докладнiше пояснюють деякi моменти, висвiтленi в цiй книжцi. Про автора Перш нiж почати, дозвольте менi вiдрекомендуватися й пояснити, з чим пов’язане мое бачення прокрастинацii. Мене звуть Стiв «Ес Джей» Скотт. Я автор блогу Develop Good Habits («Розвивай кориснi звички»), низки книжок про звички – iх усi можна знайти на сайтi HabitBooks.com. Мета моiх доробкiв – показати, як наполеглива робота над формуванням корисних звичок може змiнити життя на краще. Замiсть того щоб читати лекцii, я пропоную вам простi стратегii, якi легко застосувати, – вони згодяться, навiть якщо ви маете щiльний щоденний графiк. Як i багато iнших, я вiдчув iнтерес до прокрастинацii тодi, коли був змушений долати особисту проблему. Рiч у тiм, що протягом багатьох рокiв я був, як я полюбляю це називати, «професiйним прокрастинатором». Менi чудово вдавалося реалiзовувати довготривалi цiлi (примiром, писати книжки, керувати кiлькома бiзнесами в Інтернетi та бiгати марафони). З iншого боку, з контролем чималоi кiлькостi щоденних справ, якi не здавалися термiновими, – як-от замiнити оливу в автомобiлi, обчислити податки чи навiть купити продукти – усе було жахливо. У результатi часто траплялося так, що важливi справи залишалися занехаяними, бо я вважав себе надто зайнятим, щоб iх виконувати. Моi вiдмовки були схожi на стандартнi слова, висмикнутi з лексикону прокрастинатора: «Коли-небудь я вiзьмуся за них». І, як ви, мабуть, уже здогадалися, це «коли-небудь» зазвичай так i не наставало. Я жив, зосереджуючись на довготривалих проектах, а на моему столi нагромаджувалася купа важливих справ. Не дзвiночком, а справжнiм дзвоном для мене стала подiя, яку я охрестив «Моя помилка на 2348,9[7 - Джеймс Клiр – американський пiдприемець, письменник, спецiалiст iз мотивацii, фотограф i мандрiвник.] долара». Як i бiльшiсть прокрастинаторiв, я щороку неодмiнно користувався можливiстю подовжити термiн подання податковоi декларацii. Інколи я сплачував певну суму наперед, та, бувало, чекав до останньоi хвилини, змушений потiм, за словами мого дипломованого присяжного бухгалтера, сплачувати «податок на дурiсть». Отже, одного року я, як завжди, вiдтермiнував подання особистоi декларацii, а як юридична особа зробити це забув. У жовтнi, вiдправивши врештi-решт звiт, я отримав люб’язного листа зi Служби внутрiшнiх доходiв[8 - Служба внутрiшнiх доходiв (Internal Revenue Service) – державний орган Федерального уряду США, який збирае податки, контролюе виконання податкового законодавства та тлумачить податковий кодекс.] про те, що не подовжив термiн подання звiтноi документацii щодо податкiв на пiдприемницьку дiяльнiсть. Мене повiдомляли, що, разом з вiдсотками та штрафами, я заборгував уряду Сполучених Штатiв не бiльше й не менше, а 2348,97 долара – на додачу до грошей, якi вже сплатив за той рiк. Звiсно, я мiг сперечатися через несправедливiсть податковоi системи США. Але сувора реальнiсть була такою: я став на 2348 доларiв i 97 центiв бiднiшим, бо зволiкав зi справою, що потребувала лише одного-единого дня моеi уваги. Фактично, якби я видiлив хоча б п’ять хвилин на заповнення бланка про вiдтермiнування подання декларацii для пiдприемця, я сплатив би лише невеличку частину тiеi суми. Припустившись помилки, яка коштувала менi купу грошей, я пообiцяв собi, що бiльше нiколи так по-дурному не залишатиму подiбнi речi без уваги. Я присягнув, що в разi появи якоiсь важливоi справи одразу ж, не зволiкаючи, про все подбаю. Також дав собi слово навести лад в особистому життi, створивши бездоганну рiвновагу мiж важливими перспективними цiлями й термiновими щоденними справами, з якими ми всi стикаемося день у день. Із системою, яку я створив, ви й познайомитесь у книжцi «Сила продуктивностi». Тож почнiмо нашу розмову з причин, що змушують багатьох людей вiдкладати в довгу шухляду неприемнi чи складнi справи. Вiсiм причин прокрастинацii Бувае складно подолати прокрастинацiю ще й тому, що кожна людина мае для неi рiзнi причини. Ба бiльше: одна й та сама людина може через рiзнi причини зволiкати з виконанням рiзноманiтних життевих справ. Наприклад, ви можете почуватися надто втомленими, щоб телефонувати своiй матерi, i кажете собi: «Я зателефоную iй пiзнiше цього тижня». Чи, можливо, не поспiшаете з новим захопленням, тому що боiтеся припуститися купи помилок. Або ж вiдкладаете «на потiм» масштабний проект, бо глибоко в душi занепокоенi, що вiн виявиться цiлковито невдалим. Простiше кажучи, перемогти прокрастинацiю нелегко, бо кожен iз нас мае особистi, вiдмiннi вiд iнших, причини боротись iз нею. Тобто, якщо ви хочете позбутися цiеi поганоi звички, вам необхiдно зрозумiти, якi причини найчастiше до неi призводять, i дiяти вiдповiдно. У цьому роздiлi я зроблю огляд восьми причин прокрастинацii. Що я пропоную? Уважно прочитайте кожну з них i запитайте себе, чи не схожа вона на слова, якими ви себе виправдовуете, щойно вирiшивши вiдтермiнувати якусь справу. Причина 1. Ви – перфекцiонiст Ви легко пiддаетеся прокрастинацii, коли боiтеся припуститися помилки й показати свою слабкiсть. Страх перед помилками реальний, вiн здатен змусити людину вiдкласти виконання важливих обов’язкiв на iнший день. Про такий тип мислення йдеться в книжцi Керол Двек[9 - Керол Двек (народ. 1946 р.) – професорка Стенфордського унiверситету, доктор фiлософii, дослiдниця в галузi соцiальноi та вiковоi психологii.] «Налаштовуйся на змiни. Нова психологiя успiху»[10 - Керол Двек. Налаштовуйся на змiни. Нова психологiя успiху. – К.: Наш формат, 2018.]. У цiй працi Двек пов’язуе успiх у школi, спортi, роботi, мистецтвi та iнших сферах людськоi дiяльностi зi ставленням людини до своiх талантiв та здiбностей. Дослiдниця пояснюе, що спосiб мислення людини може бути або «фiксованим», з установкою на данiсть, незмiннiсть, або «гнучким», спрямованим на зростання, розвиток. Люди з «фiксованою» ментальнiстю переконанi, що iхнi здiбностi е вродженими, тож фокусуються лише на наявних розумових здiбностях i талантах, вважаючи, що розвинути iх неможливо. Вони вважають, що всi своi здiбностi мають вiд народження та не в змозi нiчого змiнити чи покращити. Люди з «фiксованою» ментальнiстю також вiрять, що справжнiй талант не потребуе нiяких зусиль. Вони впевненi, що талант – це виключно природний дар. Тож чому такий спосiб мислення може бути небезпечним? Тому що вiн приховуе вашу здатнiсть розвиватися, вчитися та здiйснювати позитивнi зрушення. Натомiсть мислення, налаштоване на зростання, дозволяе людинi повiрити, що ii здiбностi можуть розквiтнути завдяки наполегливiй працi. Прихильники такоi iдеi вважають, що людський мозок i талант – це лише початок. Люди народжуються, маючи iндивiдуальнi переваги, проте не iснуе меж досконалостi. Такий менталiтет створюе бажання вчитись i виховуе здатнiсть долати проблеми на шляху до успiху. Двек доводить, що спосiб мислення розкривае секрет успiху та великих досягнень видатних учителiв, батькiв, керiвникiв. Коли люди мислять правильно, вони здатнi мотивувати, бути лiдерами, вчити, змiнюючи на краще своi життя та життя iнших. На думку Гiлларi Реттиг[11 - Гiлларi Реттиг – американська бiзнес-тренерка, викладачка, авторка книжок про подолання прокрастинацii, шляхи пiдвищення письменницькоi продуктивностi тощо.], авторки книжки The 7 Secrets of the Prolific: The Definitive Guide to Overcoming Procrastination, Perfectionism and Writer’s Block («Сiм секретiв продуктивностi: детальний довiдник iз подолання прокрастинацii, патологiчного перфекцiонiзму та творчоi кризи»), люди, якi прокрастинують через перфекцiонiзм, схильнi до фiксованого мислення. Це означае, що вони уникають виконання певних завдань через страх помилитись i здаватися не такими досконалими. Вони хочуть, щоб iхня робота була iдеальною, та впевненi, що неодмiнно зазнають поразки, якщо завдання не вiдповiдатиме рiвню iхнiх здiбностей, тож найкращий вихiд – вiдкласти його до наступного разу. Хоча дехто i вважае перфекцiонiзм позитивною рисою характеру, насправдi це якiсть, що в довготривалiй перспективi може вщент зруйнувати ваш успiх. Це небезпечна комбiнацiя антипродуктивних звичок та поглядiв, що заважають поступу. Попри те що перфекцiонiзм часто помилково сприймають як прагнення до високих стандартiв, вiн зводить поняття успiху до нереалiстичного еталону. Нерiдко перфекцiонiсти прокрастинують через побоювання нiколи не досягти тiеi планки, яку вони для себе встановили. Вони думають: «Навiщо менi взагалi намагатися це робити?» Причина 2. Ви боiтеся невiдомого Це приблизно так: одного дня ви помiчаете на шкiрi нову родимку. Починаете хвилюватися, що це новоутворення може виявитися злоякiсним, тому боiтеся перевiритись i в глибинi душi сподiваетеся, що воно зникне саме собою. У вас не траплялося такого ранiше? Інодi люди бояться дiяти, бо може викритися правда, яку вони не бажають чути. Тож стара приказка «Те, чого ти не знаеш, не може тобi зашкодити» не вiдповiдае iстинi. Майже в кожному випадку, якщо ви iгноруете проблему протягом тривалого перiоду, сподiваючись, що вона минеться, ситуацiя лише погiршуеться. Науковцi з Мiчиганського унiверситету провели дослiдження, якi наслiдки мае потрапляння до нашого мозку хибноi iнформацii. Дослiдники з’ясували, що хибна iнформацiя залишаеться в пам’ятi людини, продовжуючи впливати на ii мислення, навiть якщо людина усвiдомлюе, що помиляеться. Ба бiльше: люди схильнi повертати цю хибну iнформацiю на свою користь, надто коли вона збiгаеться з iхнiми переконаннями та е iх логiчним пiдтвердженням. Це призводить до подальшого розповсюдження недостовiрних фактiв. За даними дослiдження, негативнi наслiдки такого пiдходу виявляються в питаннях довкiлля, полiтики, на особистому рiвнi. Хибна iнформацiя чи упереджена точка зору на проблеми здоров’я (на кшталт: «Випадкiв захворювання на рак у нашiй родинi не було, тож i зi мною, напевне, все гаразд» чи «З часом родимка щезне») може мати катастрофiчнi наслiдки. Дослiдники з’ясували, що погляди та особистi переконання можуть неабияк завадити людинi змiнити свое ставлення до хибноi iнформацii, в яку вона повiрила. До того ж спроба повiдомити цiй особi небажану правду, що не збiгаеться з ранiше прийнятою точкою зору, може призвести до зворотних наслiдкiв та змiцнити помилкову думку. Коли в питаннях особистого здоров’я ви, замiсть того щоб подивитися правдi в очi, iгноруете проблему, така поведiнка може спричинити серйознi ускладнення та навiть смерть. А тепер обмiркуйте iнший варiант: а раптом ця родимка – форма раку, яка е повнiстю вилiковною на раннiх стадiях, однак перетворюеться на злоякiсну, якщо нiчого не робити? Ви можете спрацювати на випередження – перевiрити родимку та все владнати, – а можете воловодити через бажання робити вигляд, що все гаразд. У цьому випадку ваша необiзнанiсть може зашкодити вам, а особисте переконання, що все минеться, матиме згубнi наслiдки. Можна навести iншi приклади подiбного явища. Примiром, ви уникаете вiзиту до стоматолога й продовжуете переконувати себе, що дупло в зубi вам лише наснилося, а насправдi все гаразд. Можливо, вам не хочеться заповнювати податкову декларацiю, тому що ви боiтеся з’ясувати, яку суму насправдi виннi уряду. А може, ви волiете не починати розмову зi своiм подружжям, щоб не спровокувати можливу сварку. Конец ознакомительного фрагмента. Текст предоставлен ООО «ЛитРес». Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/pages/biblio_book/?art=54931894&lfrom=362673004) на ЛитРес. Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом. notes Примечания 1 Девiд Аллен. Як упорядкувати справи. Мистецтво продуктивностi без стресу. – К.: КМ-БУКС, 2018. (Тут i далi прим. перекл.) 2 Brian Tracy. Eat That Frog!: 21 Great Ways to Stop Procrastinating and Get More Done in Less Time. – Berrett-Koehler Publishers, 2001. 3 Герi Келлер, Джей Папасан. Одна справа. Як робити менше, а встигати бiльше. – К.: Наш формат, 2017. 4 Greg McKeown. Essentialism: The Disciplined Pursuit of Less. – Crown Business, 2014. 5 Cal Newport. Deep Work: Rules for Focused Success in a Distracted World. – Grand Central Publishing, 2016. 6 Zen Habits – один iз найпопулярнiших блогiв iз удосконалення та спрощення свого життя, створений 2007 Лео Бабаутою – американським журналiстом i письменником. 7 Джеймс Клiр – американський пiдприемець, письменник, спецiалiст iз мотивацii, фотограф i мандрiвник. 8 Служба внутрiшнiх доходiв (Internal Revenue Service) – державний орган Федерального уряду США, який збирае податки, контролюе виконання податкового законодавства та тлумачить податковий кодекс. 9 Керол Двек (народ. 1946 р.) – професорка Стенфордського унiверситету, доктор фiлософii, дослiдниця в галузi соцiальноi та вiковоi психологii. 10 Керол Двек. Налаштовуйся на змiни. Нова психологiя успiху. – К.: Наш формат, 2018. 11 Гiлларi Реттиг – американська бiзнес-тренерка, викладачка, авторка книжок про подолання прокрастинацii, шляхи пiдвищення письменницькоi продуктивностi тощо.