Літературний рід: епос
Жанр: соціально-психологічна новела з філософським елементом
Напрям: модернізм
Течія: “романтика вітаїзму”; експресіонізм із яскраво вираженим імпресіоністичним елементом
Тема: зображення громадянської війни як одного з найтрагічніших явищ в історії України, адже в основі війни лежить руйнація, нівелювання родинних зв’язків, братовбивство. Показ того, як генетичні, вроджені риси людяності, добра, любові до матері розчиняються в патологічному відчутті відданості ефемерним ідеалам комуни
Ідея: фатальна невідповідність між ідеалами революції та методами їх досягнення, засудження більшовицького революційного фанатизму; світ врятує любов, усепрощення
Мотив: “вічне протистояння добра і зла, божого й сатанинського”, “материнська любов”, “обов’язок і свобода вибору”, “я чекіст, але я й людина”, “жертовність”, “роздвоєність (розтроєність) людської натури”
Композиційні особливості: заспів (лірико-романтичний зачин), що вводить читача в складний психологічний світ (показана розмова матері із сином напередодні грози);
три частини — три різні фронтові ситуації, три різні душевні стани героя, протягом яких читач спостерігає зміну в ставленні героя до вбивства.
Микола Хвильовий використовує у творі композиційні рамки: З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія. — …Я зупинився серед мертвого степу: — там, в дальній безвісті, невідомо горіли тихі озера загірної комуни.
На думку М. Поповича, персонажі твору — “усе це різні кінці душі” того самого “Я”, які символізують різні грані свідомості головного героя
Найважливіші стильові ознаки: розповідь від першої особи (“Я”); драматизм; лаконізм; виразні художні деталі; глибокий психологізм; відмова від традиційного описового реалізму; часові зміщення; символічність образів, деталей, наприклад безіменність персонажів (символ, деталь): революційна дійсність нівелює людську індивідуальність; годинник — пересторога, що життя — коротке.
Конфлікт — внутрішньопсихологічний. Центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком та гуманістичним началом: “я — чекіст, але і людина”. Ідея служіння абстрактним ідеалам “революції” стає джерелом мук і страждань “Я”. Опозиція “я — чекіст, але і людина” (протистояння насильства та загальногуманістичних цінностей) вирішується тим, що головний герой фактично знищує в собі людське, гуманне. Коріння “синдрому революції” і полягає в тому, що “мета виправдовує засоби”. Фанатична захопленість ідеєю і є причиною тієї кривавої драми, що розігрується перед очима читача.
“Я (Романтика)” має специфічну присвяту: “Цвітові яблуні”, — новелі М. Коцюбинського, де душа головного героя, батька, у якого померла донька, подібно до душі “Я”, роздвоїлась (у ній відбувається боротьба між людиною, що страждає від втрати дитини, та художником, який намагається зафіксувати всі деталі смерті, щоб у майбутньому використати для творчості). У Миколи Хвильового центром уваги є душа ліричного героя, що змагається між революційним обов’язком та гуманістичним началом
Головні герої та їх образи: людей: “Я (Романтика)” — главковерх чорного трибуналу; Доктор Тагабат — моральний ідеал Я(Романтики), його “звірячий інстинкт”; Дегенерат — жорстокий садист, “палач з гільйотини”, сторож душі Я(Романтики); Андрюша — тихий, слабосилий юнак; Марія — мати Я; черниці-, ікс; ігрек, зет; природи: ніч, узлісся, далекий туман, тихі озера, полин; предметів і явищ: револьвер, колишній панський палац на горі.
Символічні образи: Я (Романтика) (символ роздвоєності людської душі, матеревбивства, фанатика, боговбивства); Доктор Тагабат + Дегенерат + Андрюша (символи різних сторін людської натури); загірна комуна (символ ідеального, справедливого суспільства); мати Марія (символ материнської (божественної) любові, богоматері, жертовності); черниці (символ Христа); Я, Ігрек, Зет (символи безликості людини); полин (символ вічності); м’ята (символ забуття)
Час подій: 20-ті рр. XX ст
Місце подій: панський палац біля міста
Композиція: складається з ліричного вступу й трьох частин, у яких відтворено три різні ситуації на фронті й три різні душевні стани ліричного героя. Сюжет: образ революційних подій, почуття “Я” до матері та матері до нього (пролог) — палац на горі, де засідає чека-трибунал, члени трибуналу (експозиція) — міркування “Я” про минуле й теперішнє, про себе як про чекіста й водночас людину (зав’язка) — низка смертних вироків (крамар ікс, теософи ігрек і зет (мужчина і женщина), версальці) (розвиток дії) — з-поміж черниць, яких привели до “чорного трибуналу”, “Я” впізнає свою матір, але виносить присуд: “Розстрілять” (кульмінація) — “Я” розстрілює матір (розв’язка).Як виразно імпресіоністичний твір новела не має чіткого сюжету: події передаються в основному через рух почуттів і переживань Я(Романтики).
Проблематика: збереження людської індивідуальності, цілісності людської натури як необхідності існування людини;
розбіжності між мрією і дійсністю;
мети і засобів її досягнення;
колізії між гуманізмом і фанатизмом;
роздвоєння особистості.
Художні засоби виразності: епітет, порівняння, символ, метафора, метонімія; риторичні фігури, інверсія та ін.
Аналіз твору Микола Хвильовий «Я (Романтика)» від UA-Book
“Я (Романтика)” – це літературний шедевр Миколи Хвильового, одного з найвизначніших представників українського модернізму. Твір, написаний у формі автобіографічного роману, перетворюється на маніфест молодого покоління, яке шукає нові форми самовираження та виступає проти усталених моральних та соціальних норм свого часу.
Паспорт твору:
Назва: “Я (Романтика)”
Автор: Микола Хвильовий
Рік написання: 1928
Жанр: автобіографічний роман
Тема: пошук власної ідентичності, боротьба з традиціями, розкриття протиріч та внутрішніх конфліктів головного героя
Ідея: визнання та відмежування себе від суспільних стандартів, пробудження творчої енергії та розгортання внутрішнього потенціалу
Проблематика твору:
Роман “Я (Романтика)” ставить перед собою завдання розкрити проблеми особистості українського інтелектуала у постреволюційному суспільстві. Хвильовий ставить під сумнів загальноприйняті моральні та етичні норми, аналізує моральні складнощі та психологічні конфлікти головного героя. Центральною проблематикою твору є пошук істини, свободи самовираження та розкриття власного потенціалу, незалежно від визначених соціальних та культурних рамок.
Сюжет та композиція:
Роман “Я (Романтика)” розповідає про внутрішній світ головного героя, молодого інтелектуала на ім’я Михайло, який намагається знайти своє місце в суспільстві та розкрити свою творчу сутність. Сюжет твору охоплює період зростання та формування героя, його зустрічі з різноманітними людьми та ідеями, а також його внутрішній конфлікт між бажанням реалізувати себе як творця і відповідальністю перед суспільством.
Композиція твору складається зі струментальних партій, які поєднуються в єдину гармонію. Роман побудований на розповідях, спогадах та внутрішніх монологах героя, що допомагають розкрити його внутрішній світ та еволюцію думок. Кожний розділ відображає певний етап у житті Михайла і його пошуки істини.
Твір “Я (Романтика)” Миколи Хвильового є важливим внеском української літератури, який став переломним у поглядах на літературне мистецтво та роль індивіда в суспільстві. Він залишає постійне враження на читача своєю глибиною, проникливістю та відвертістю висловлення. “Я (Романтика)” перетворюється на своєрідний шлях до саморозкриття та відкриття світу, який залишається актуальним і сьогодні, заохочуючи нас бути відвертими перед собою та вільними у своїх мріях та бажаннях.
На нашому літературному сайті UA-Book Ви можете читати онлайн українською та скачати безкоштовно Микола Хвильовий «Я (Романтика)» аналіз твору у відповідному форматі: epub, fb2, txt, rtf, pdf на телефон, андроїд, айфон, ipad без реєстрації та sms (смс). Книга – найкращий вчитель, друг та компаньйон. У ній зберігаються таємниці Всесвіту, загадки людини та відповіді на будь-які питання. У нас зібрані найкращі представники як зарубіжної, так і вітчизняної літератури, класичні та сучасні книги, видання з психології та саморозвитку, казки для дітей та роботи виключно для дорослих. Кожен знайде тут саме те, що подарує безліч приємних моментів.
