Жанр: соціально-психологічний роман
Напрям (течія): реалізм
Тема: зображення на широкому суспільному тлі життєпису злочинця Чіпки від його народження до ув’язнення на каторгу
Ідея: утвердження думки: якщо суспільство недосконале, то рано чи пізно народ протестуватиме; заперечення боротьби з несправедливістю через злочин
Головні герої та їх образи: Нечипір (Чіпка) Варениченко — головний герой; Грицько Чупруненко — друг Чіпки; Мотря — мати Чіпки; Іван Вареник (Притика, Остап Хрущ, Хрущов) — батько Чіпки; Оришка — баба Чіпки; Галя — дружина Чіпки; Христя — дружина Грицька; Мирон Гудзь — козак, прадід Максима; Максим Гудзь (Махамед) — батько Галі, колишній москаль; Явдоха — колишня повія, мати Галі; Матня, Лушня, Пацюк — “друзі” Чіпки; Василь Порох — п’яничка, колишній судовий працівник; Кряжов — голова повіту; Чижик — секретар суду; Дмитренко — становий; пан Польський та його нащадки; Лейба — жид-корчмар і його нащадки та ін.
Композиція і сюжет твору:
композиція роману складна, через що академік Олександр Біленький назвав твір “будинком з багатьма прибудовами і надбудовами”. Своєрідність і складність композиції зумовлена винятково широкими хронологічними межами зображення життя. Роман складається із чотирьох великих частин, кожна з яких поділяється на розділи (їх у творі тридцять); кожна частина і розділ мають свій зміст і композиційну завершеність.
У першій частині йдеться про дитячі та юнацькі роки головного героя Чіпки, у другій подано історію села Пісок за півтораста років, третя продовжує розповідь про тяжку долю селянського бунтаря, а остання ознайомлює читача з її трагічним завершенням.
Події в романі розгортаються кількома сюжетними лініями:
життя, боротьба і шукання соціальної справедливості Чіпки;
життєвий шлях Максима Ґудзя, змалювання його морального занепаду; зображення процесу закріпачення, кріпосницького свавілля, царської реформи і народних рухів проти гноблення на всіх етапах розвитку села Пісок;
історія династії панів Польських;
життєвий шлях товариша Чіпки Грицька, матері Чіпки Мотрі, дружини Галі.
Події в романі відбуваються не в хронологічній, а в логічно-психологічній послідовності. Ці сюжетні лінії на тлі суспільно-історичних подій розвиваються, перетинаються і створюють загальний сюжет твору:
перші дві частини — це експозиція;
розділом “Нема землі” починається зав’язка;
епізоди реакції Чіпки на вигнання його із земства, його духовного зламу — кульмінація;
винищення козацької родини Хоменків і арешт головного героя — розв’язка.
І композиція роману, і його сюжет підпорядковані головному завданню — розкрити соціально-психологічні мотиви протесту селянства, показати причини того, чому розумна, енергійна й здібна людина стає на шлях злочину.
Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” мав ще й інший авторський заголовок — “Пропаща сила”, який виник із цензурних міркувань, але цілком виражав авторську ідею. Ця назва є своєрідним ключем до розуміння і художнього задуму, і центрального персонажа твору. Вона містить роздуми автора про нереалізовану силу людини, яка народжена для прекрасних справ, але яка не розкрила своїх потенційних здібностей і можливостей.
Друга частина є екскурсом у далеке минуле — до історії села Піски. Авторам знадобився півторастолітній зріз часу, щоб показати історичні корені деформації моралі, пов’язані з руйнуванням усталеного національно і релігійно зумовленого порядку життя козацького села. Ретроспективний принцип (звернення до минулого) надає можливості широких зіставлень і узагальнень, робить зображення подій масштабним і в часі, і в просторі.
Роман наповнений елементами символіки (сама назва роману — перефразований вислів з біблійної “Книги Іова”, який спочатку виконував роль епіграфа до роману, вказувала на головний символ. Воли — алегоричний образ знедоленого селянства. Віл — узагальнений образ філософського наповнення, адже віл — це й покірність, і сила, зручна в господарстві. Такою силою й був народ. Цей образ-символ — ключ до прочитання головної ідеї твору — українці в ярмі).
Важливу роль у зображенні психологічного стану героїв відіграють позасюжетні елементи: зокрема описи — пейзажі, портрети для відтворення душевного стану героїв; ліричні відступи й роздуми, що допомагають глибше зрозуміти весь роман.
На нашому літературному сайті UA-Book Ви можете читати онлайн українською та скачати безкоштовно аналіз твору Панас Мирний «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» у відповідному форматі: epub, fb2, txt, rtf, pdf на телефон, андроїд, айфон, ipad без реєстрації та sms (смс). Книга – найкращий вчитель, друг та компаньйон. У ній зберігаються таємниці Всесвіту, загадки людини та відповіді на будь-які питання. У нас зібрані найкращі представники як зарубіжної, так і вітчизняної літератури, класичні та сучасні книги, видання з психології та саморозвитку, казки для дітей та роботи виключно для дорослих. Кожен знайде тут саме те, що подарує безліч приємних моментів.
