«Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї» Володимир Савович Лис

Назва: Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї
Автор: Володимир Савович Лис
Рік видання 2014
Жанри: Документальна література
Фрагмент
Grenka

Читати книгу Скачати книгу

Про книгу «Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї» Володимир Савович Лис

Книга-літопис від лауреата численних нагород та премій Володимира Лиса – це життєвий досвід на перший погляд звичайної сільської жінки, бабусі Пелагеї, – це та сама велика мудрість нашого народу. І можливість долучитися до неї – велике щастя. «Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї» не просто книжка – це літопис народного досвіду, пам’ятник правічній мудрості українського народу. І цією мудрістю щедро ділиться людина чиста, глибока – і водночас дуже проста. Власне, яким і повинен бути справжній мудрець.

На нашому літературному сайті UA-Book Ви можете читати онлайн українською та скачати безкоштовно книгу «Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї» Володимир Савович Лис у відповідному форматі: epub, fb2, txt, rtf, pdf на телефон, андроїд, айфон, ipad без реєстрації та sms (смс). Книга – найкращий вчитель, друг та компаньйон. У ній зберігаються таємниці Всесвіту, загадки людини та відповіді на будь-які питання. У нас зібрані найкращі представники як зарубіжної, так і вітчизняної літератури, класичні та сучасні книги, видання з психології та саморозвитку, казки для дітей та роботи виключно для дорослих. Кожен знайде тут саме те, що подарує безліч приємних моментів.

Цитати з книги «Із сонцем за плечима. Поліська мудрість Пелагеї» Володимир Савович Лис

Ой, дорогеї гості, куди ж вас посадити, хіба горох перебирати.

Про ласку і добре слово

не скупіться на ласку. Бо часом людина хоче добре слово сказати, а тут-таки згадує: він ци вона мине обідили колись, ци думає: ич, як вирядилася, яка краля, як пава шпацірує, хвіст розпустила, а куди б то? Чого я їй маю казати та за одяг або вигляд хвалити? Обійдеться! Не обійдеться, кажу я вам, теє слово, як дерево, що мало спалахнути, зігріти, – зітліє, зморщиться, стане обвугленим, а затим трухлявим. Бо ни сказане було, ни народилося, а мало би радість принести. а те нисказане слово забирає часточку з вас самих, людина меншає, сама того не помічає, і їй, гляди, їдне, друге ни вдається. бо сили нима. Помаліла людина.